Rybička do kapsy
Rád bych tě s někým seznámil. Každý Čech ho zná ze svého dětství. Jméno má jako z našeho zvířecího světa, ale zvíře to není. Jsme jediná země, která nazývá zavírací kapesní nožík „rybička“. No není roztomilá? Jako živá, stříbrná, se šupinami a ploutví… Ale nenech se mýlit, čepel je ostrá a špičatá. I tahle dětská kudlička může být nebezpečná. Když s ní zacházíš opatrně, je to praktický pomocník na výlety do přírody. Vyrábí se už přes sto let u nás v Mikulášovicích, kde má dokonce vlastní muzeum. Najdeš tam i rybičku ze zlata a s polodrahokamy na místě očí nebo největší rybičku světa, která má čepel přes půl metru dlouhou. Ta by se ti do kapsy už nevešla. Já rybičku nepotřebuji. Ne, že by se mi nelíbila. Mám vlastní – osm špičatých drápů.
Кишенькова рибка
Яхотів би познайомити тебе з кимось. Кожен чех знає його з дитинства. Має назву, як з нашого тваринного світу, але це не тварина. Ми єдина країна, яка називає складаний кишеньковий ніж, „рибкою“. Хіба вона не мила? Як жива, срібляста, з лускою, та плавцями... Але не дозволь себе ввести в оману, лезо має гостре. A такий маленький ножик також може бути небезпечним. При дбайливому поводженні, це практичний помічник, для походів на природу. Їх виготовляють тут, у Мікулашовіцах, понад сто років, де вони навіть мають власний музей. Там ви також знайдете рибку із золота, та з напівкоштовним камінням замість очей, або найбільшу рибку в світі, яка має лезо довжиною понад пів метра. Така б в кишені не помістилась. Мені рибка не потрібна. Не те щоб мені не подобалась, у мене є дещо інше — вісім гострих кігтів.
