Koza na věži
Věřil bys, že koza může hnízdit tak vysoko jako já? V Lounech před 600 lety postavil slavný architekt hodně vysoký kostel svatého Mikuláše. Uměl s kamenem kouzla, jako by pavouk spřádal pavučinu. Lidé se tam chodili modlit k Bohu a také obdivovat mistrovství stavitele. Přichází ho obdivovat i dnes, v době mrakodrapů, co sahají mnohem výš než můj komín. V Lounech ale zůstává kostel pořád nejvyšší. A teď k té koze. Městský zaměstnanec, kterému se říkalo hlásný, bydlel až nahoře v kostelní věži. Koukal na všechny strany a hlásil, když zahlédl něco důležitého. Kdybych potřeboval brigádu, tak přesně pro tuhle práci bych se hodil… A ta koza bydlela ve věži s hlásným a několikrát za den běžela 180 schodů nahoru a dolů, aby se napásla. Můžeš to zkusit i ty!
Коза на вежі
Mожеш собі уявити, що коза може гніздитися так само високо, як і я? У Лоунах, 600 років тому, відомий архітектор побудував дуже високий костел Святого Миколая. Вмів чаклувати з каменем так, як павук пряде павутину. Люди ходили туди помолитися Богу, а також помилуватися майстерністю будівельника. Приходять ним помилуватися і сьогодні, в часи хмарочосів, які сягають набагато вище мого димоходу. Але костел в Лоунах – залишається найвищим. А тепер до кози. Міський службовець, якого називали глашатаєм, жив нагорі в костельному шпилі. Він роззирався на всі боки, і повідомляв, коли бачив щось важливе. Якби мені був потрібен підробіток, я б чудово підійшов, саме для цієї роботи... А коза жила в вежі з глашатаєм і кілька разів на день бігала по 180 сходинках вгору-вниз, щоб пастися. Можеш теж спробувати!
