Zajíc rytířem
Kdybych si měl vybrat k bydlení hrad, byl by to jednoznačně Hazmburk u Libochovic. Jeho dvě věže, Bílá a Černá, se nepřehlédnutelně vypínají na vysokém osamělém vrchu Českého středohoří a vidět jsou široko daleko. Hradů v Ústeckém kraji stojí pomalu stovka, ale takový rozhled, jaký nabízí tenhle, nemá konkurenci. Jen to jméno, to bych změnil. „Sokolí skála“ nebo „Sokolík“ by mu pasovalo mnohem víc. Víš vůbec, co znamená Hazmburk? To je německy Zaječí hrad. Zaječí! Chápeš to? Vždyť zajíc není zrovna symbolem odvahy. Původní pán, který ho roku 1336 takto „hrůzostrašně“ pokřtil, se jmenoval Zbyněk Zajíc. Možná to měl promyšlené jako past a nepřátele pak skutečná pevnost hradu zaskočila. Několikrát se ho totiž pokusili dobýt, ani jednou neuspěli.
Заєць лицарем
Якби мені довелося обирати замок для проживання, то це точно був би Газмбурк, поблизу Лібоховіц. Дві його вежі, Біла та Чорна, які не можливо не помітити, височіють на самотньому пагорбі Чеського середньогір‘я, і їх видно дуже далеко. В Устецькому краї є майже сотня замків, але така панорама, яку пропонує цей, не має конкуренції. Тільки назва... Її я б змінив. „Соколина скеля“, чи „Соколик“, пасувало б йому набагато більше. Знаєш, взагалі, що означає Газмбурк? Це з німецької, Заячий замок. Заячий! Розумієш? Адже заєць, це не зовсім символ хоробрості. Первісного володаря, який у 1336 році його так „страхітливо“ охрестив, звали Збинєк Заїц. Можливо, він це придумав як пастку, і тоді справжня міцність замку застала ворогів зненацька. Кілька разів його намагалися підкорити, але жодного разу це не вдалось.
