Lanovkou za komáry
S komáry se asi nekamarádíš, viď? Jsou to potvory, štípou a pak to strašně svědí. Kdybych se živil hmyzem, tak bych za trest obědval hlavně komáry. Ale zkus se na chvíli zapřít a já tě zavedu do jejich věže, tedy věžičky. Jeden z vrchů nejvyššího pohoří Ústeckého kraje Krušných hor se jmenuje Komáří vížka. Spíš by mu sedělo jméno Myší vížka, neboť je provrtaný štolami jako ementál z dob, kdy tu lidé těžili cín a stříbro. Na jeho vrcholu stojí malá věž čili vížka se zvonem, který oznamoval horníkům začátek a konec pracovní doby. Je odsud lepší výhled než z jakéhokoli komína. Jenže to otravné zvonění… Ne, komín nevyměním! Nahoru tě z historického hornického města Krupka vytáhne nejdelší osobní lanovka v Česku. A ty se opět obejdeš bez křídel.
Канатною дорогою до комарів
¬комарами, мабуть, не товаришуєш, чи не так? Вони бувають нестерпні, кусаються, а потім це місце страшенно свербить. Якби я їв комах, то як покарання, обідав би переважно комарами. Але спробуй на мить про це не думати, і я відведу тебе до їхньої вежі, точніше, вежечки. Одна з вершин Рудних гір, найвищих гір в Устецькому краї, називається Комаровою вежею. Їй би більше пасувала назва Мишача вежа, оскільки вона вся пронизана штольнями, ще з часів, коли тут добували олово та срібло, і виглядає як сир емменталь. На її вершині височіє невелика вежа, або ж вежечка з дзвоном, який сповіщав шахтарів про початок і закінчення робочого дня. Звідси кращий вигляд, ніж з будь-якого димоходу. Але цей набридливий дзвін… Ні, свій димохід ні на що не проміняю! Нагору ти можеш піднятись від історичного шахтарського міста Крупка, найдовшою пасажирською канатною дорогою в Чехії. І тут ти знову можеш обійтися без крил.